Надійність автомобіля (основні терміни)

Якістю будь-якої машини, в тому числі і автомобіля, називають сукупність властивостей, що визначають ступінь придатності її для використання за призначенням. Якість автомобіля обумовлюється такими властивостями, як динамічність, паливна економічність, керованість, прохідність, пристосованість до технічного обслунжіванію до ремонту.

Залежно від типу і призначення автомобіля, конкретних умов експлуатації вимоги до його властивостей не однакові і можуть змінюватися в широких межах. Можливість реалізації властивостей, закладених у конструкцію будь-якого автомобіля, в

великою мірою визначається його надійністю. Надійність є одним з найважливіших властивостей автомобіля, від якої залежить ефективність використання автомобіля за призначенням. Надійність автомобіля – властивість виконувати поставлені їм, зберігаючи свої експлуатаційні показники в заданих межах протягом необхідного часу або необхідної нараработкі. Напрацювання автомобіля (обсяг роботи) зазвичай вимірюється в кілометрах пробігу або тонно-кілометрів. В окремих випадках напрацювання автомобіля може вимірюватися у годинах. Надалі під терміном напрацювання ми будемо розуміти пробіг автомобіля в кілометрах. Отже, надійність – це міра здатності автомобіля працювати без поломок і передчасному зносу деталей, порушення регулювань механізмів і систем працювати без зупинок за технічним несправностей. Надійність автомобіля в широкому сенсі обумовлюється безвідмовністю, ремонтопридатністю, сохраняемостью, а також довговічністю його агрегатів, вузлів і деталей. Безвідмовність автомобіля – властивість зберігати працездатність протягом деякого пробігу без вимушених перерв. Показниками безвідмовності автомобіля можуть служити, наприклад, ймовірність безвідмовної роботи, напрацювання на відмову, параметр потоку відмов, коефіцієнт готовності.

Автомобіль є відновлюваної системою, може багаторазово піддаватися різним видам технічного обслуговування і ремонтів, тобто він ремонтопридатний.

Ремонтопридатність – властивість, що полягає в його пристосованості до попередження, виявлення та усунення відмов і несправностей шляхом проведення технічних обслуговувань і ремонтів. Залежно від рівня ремонтопридатності автомобіля змінюється тривалість простою при технічному обслуговуванні та ремонті, а також трудомісткість цих робіт. Показниками ремонтопридатності автомобіля можуть служити, наприклад, імовірність виконання ремонту в заданий час, питома трудомісткість і середня вартість технічного обслуговування.

Збереженість – властивість автомобіля зберігати обумовлені експлуатаційні показники протягом і після терміну зберігання і транспортування, встановленого в 

технічній документації. Сохраняемостью визначаються доцільні строки зберігання і консервації автомобілів, а також допустимі відстані (час) транспортування, після яких автомобіль залишається придатним до подальшої експлуатації без ремонту. Показником зберігання може служити, наприклад, середній термін збереження.

Збереженість автомобіля залежить від якості його виготовлення, інтенсивності протікання в його елементах необоротних процесів (старіння, корозії), зовнішніх чинників (температури і вологості повітря, агресивності середовища, сонячної радіації), На термін зберігання великий вплив робить якість консервації та обслуговування автомобіля в процесі зберігання , а також властивість застосовуваних експлуатаційних матеріалів.

Довговічність автомобіля – властивість зберігати працездатність до граничного стану з необхідними перервами для технічних обслуговувань і ремонтів. Граничний стан автомобіля може визначатися по зносу його базових і основних деталей, за умовами безпеки руху, щодо зміни експлуатаційних властивостей і обумовлюється в технічної документації. Найбільш часто граничний стан автомобіля визначають за економічними показниками.

Показниками довговічності автомобіля можуть служити, наприклад, ресурс (пробіг автомобіля або його агрегату до граничного стану, обумовленого в технічній документації), або термін служби (календарна тривалість експлуатації автомобіля до граничного стану, обумовленого в технічній документації). У практиці експлуатації автомобілів основним показником довговічності автомобіля (агрегату) приймають середній пробіг до першого капітального ремонту. У цьому випадку дуже важливо точно обмовити поняття капітальний ремонт стосовно автомобіля або агрегату (вузлу).

Працездатність автомобіля – стан, при якому він може виконувати задані функції з параметрами, встановленими вимогами технічної документації.

Надійність автомобіля закладається при його проектуванні і доведенні досвідченого зразка, забезпечується в процесі виробництва і як одне з найважливіших експлуатаційних властивостей проявляється і підтримується в процесі експлуатації. Виходячи з цього, слід розглядати конструктивну, виробничу і експлуатаційну надійність автомобіля. У міру розвитку і вдосконалення методів розрахунків, конструювання та технології виробництва автомобілів, впровадження науково обгрунтованих методів технічної експлуатації, експлуатаційна надійність автомобіля за своїм рівнем буде наближатися до конструктивної надійності.

Надійність автомобіля не залишається постійною протягом усього терміну служби. У міру зношування деталей, накопичення в них необоротних процесів (втомних явищ, зносу, корозії) збільшується ймовірність появи несправностей і відмов. Нові автомобілі завжди мають більш високу надійність в порівнянні з автомобілями, що мають великий пробіг або пройшли капітальний ремонт.

Основне завдання раціональної технічної експлуатації автомобіля полягає насамперед у тому, щоб якомога довше зберегти закладену в ньому надійність.

Фундаментальним поняттям у теорії надійності є поняття відмови.

Відмова автомобіля-це подія, що полягає в порушенні працездатності. Відмова може статися внаслідок руйнування, деформації або зносу деталей, порушення регулювань механізмів або систем, припинення подачі палива, мастила або такої зміни робочих характеристик автомобіля (втрата потужності, перевитрата мастила, великий гальмівний шлях і ін) або його елементів, коли вони виходять за межі допустимих норм, обумовлених технічними умовами.

Необхідно розрізняти також поняття несправність автомобіля (або його елемента) – стан, при якому він не відповідає хоча б одному, з вимог технічної документації. Розрізняють несправності, що не приводять до відмов (руйнування забарвлення кузова автомобіля, вм'ятини в кабіні та інші), і несправності (і їх поєднання), що викликають відмови.

Для того щоб точно визначити поняття відмову і зафіксувати всі випадки відмов, необхідно точно сформулювати поняття нормального функціонування автомобіля (обумовити межі допустимого зміни робочих характеристик автомобіля в цілому і його окремих елементів з урахуванням вимог експлуатації).

У залежності від поставленої дослідником завдання відмови автомобіля можна класифікувати за різними ознаками. Для аналізу фізичної природи відмов, їх взаємозв'язку для розробки заходів щодо їх прогнозуванню відмови доцільно класифікувати за такими ознаками: за їх взаємозв'язку на залежні, тобто виникли в результаті відмови інших елементів, і незалежні. При аналізі експлуатаційної надійності автомобіля головну увагу слід приділяти першопричин, що обумовлює виникнення залежних відмов. Потік залежних відмов у процесі експлуатації свідчить про недосконалість обраної структурної схеми складних елементів автомоб